Комп’ютер
і дитина
У полоні віртуальної гри Щоб комп’ютерна гра
відповідала вікові дитини, педагоги радять додавати до даних, зазначених на
етикетці, від 3 до 6 місяців (і навіть 1—1,5 року, якщо вашій дитині менше
6—7 років або вона збудлива, емоційно неврівноважена, виявляє ознаки
ігроманії, залежності від ігор). Незайвим буде, перш ніж купувати гру,
вивчити відгуки в Інтернеті про неї або розпитати знайомих. Оптимальний
варіант — комп’ютерні ігри з персонажами, які вже знайомі дитині з казок та фільмів. Ніщо не вабить так
дітей, як віртуальна реальність! Тому спробуйте укласти з дитиною договір,
який можна повісити на помітному місці біля комп’ютера. У договорі (в
жартівливій формі) дитина мусить пообіцяти, що користуватиметься комп’ютером
тільки після уроків і не більше, наприклад, двох годин на день. Відповідний
годинник (згодиться навіть кухонний) фіксуватиме дотримання цієї угоди. — Ігри, які нині продаються в Україні,
практично не мають жодних вікових градацій, — коментує Наталія Дятлова. — Те,
що є на ринку, — суцільна піратська продукція, ми тільки намагаємося вийти на
рівень, де все було б ліцензійним. На жаль, якісна продукція коштує дорого.
Чи стане хтось купувати гру за 100 у.о., якщо таку ж можна купити за 30 грн.?
Кожен патріот передусім орієнтується на свій гаманець. Якщо «пірати»
використовували гру з суперобкладинкою, на якій вказано вікові рекомендації,
то вони її роздрукують, оскільки все це робиться елементарно — на ксероксі. А
якщо використовували «голу» гру, то про які вікові градації може йтися? Дуже
часто в потоку такої продукції трапляються «негативні» ігри. Батькам слід звернути
увагу на ті з них, де багато крові, насильства та вбивств. Не сама ж дитина
купує собі віртуальні ігри! Якщо батьки не хочуть, щоб їхні діти деградували,
треба купувати ігри на логічне мислення, які сприяють розумовому розвитку, —
тепер їх багато... Чергувати комп’ютерні ігри зі спілкуванням з однолітками —
це найкращий варіант відпочинку від віртуальних розваг. На жаль, багато дітей чергують ігри зі
спілкуванням у різноманітних чатах, форумах тощо. Статистика стверджує, що
багато віртуальних «друзів», котрі видають себе за дітей, — насправді лихі й
підступні дорослі. Домаганням педофілів через Інтернет щорічно піддаються
близько 30% юних користувачів Мережі. Зловмисники використовують стандартні
прийоми, що завжди спрацьовують: видають себе за героїв з мультиків,
надсилають посилання на «дитячий ресурс із веселими картинками» або
пропонують зустрітися... Категорично
забороняйте дитині публікувати в Інтернеті й повідомляти будь-кому свою
адресу, домашній телефон, номер мобільного, вік, справжнє прізвище, ім’я й
посилати незнайомцям свої фотографії. Краще хай вона буде в Мережі Карлсоном,
Мумій-Троллем, ким завгодно! Підтримуйте цей образ, поки дитина перебуває в
Інтернеті, але не забувайте виходити з нього, вимикаючи комп’ютер...
— Навіть учні 9—10 класів, які
приходять до нас на курси навчатися, пишуть як дошкільники, — розповідає
Наталія Дятлова, — вони повільно виводять букви. Це результат деградації
теперішньої середньої школи. За чотири місяці занять на комп’ютерних курсах
підлітки хоча б навчаються писати. Комп’ютер найкраще мати вдома, але там
дитина самостійно нічого не навчиться. У клубі вона може отримати навички,
дивлячись на однолітків, а на курсах їй буває нелегко, оскільки йде начитка
лекцій. Дорослі багато що опановують удома самостійно, дитина ж сприймає
тільки те, що їй розтлумачують учителі. Є й суперечності:
весь рунет — російською мовою, більшість клавіатур — теж російськомовні.
Водночас українські діти нині практично не вивчають російську мову в школах.
Коли вони пишуть щось російською, сидячи за комп’ютером, в одному слові
роблять по п’ять помилок! Клавіа тури з українською мовою вже є, але їх
чомусь мало використовують у клубах або на курсах... Купуючи комп’ютер,
зважте всі «за» і «проти» входження свого малюка у новий для нього світ. І
постарайтеся вберегти його від підводних рифів та течій у незвичному плаванні
океаном сучасних технологій... |